Ідея про застосування IT технологій для боротьби із корупцією виникла набагато пізніше від ідеї, що в один день ІТ стане “поховальним бюро” для бюрократії та полегшить життя пересічних громадян та бізнесу. Лідером у впровадженні є Естонія, яка запровадила у 2000 повністю електронне спілкування уряду, населення і бізнесу. Проте, як виявилось, що головним викликом для  е-Естонії була не боротьба з корупцією, а боротьба з кіберзагрозами. 

Щодо до України, то шкода від коррупційних збитків від настільки нищівна (на думку “міжнародних партнерів”), що новина про вірус Petya трималася у медійному просторі лише кілька місяців. Щодо корупції та порад боротьби з нею, немає жодного дня без новин про розслідування багатомільойнних розкрадань або затриманні під час вимагання неправомірної вигоди. 

Перші реальні кроки оцифрування певних сфері життєдіяльності були прийняті 2010-2011 рр. Саме тоді запроваджено “електронний кадастр”, реєстр речових прав на нерухоме майно та інші відомості з публічним доступом засобами інформаційних технологій. Далі більше, запроваджені електронні декларації, Прозорро, а НАПК отримав доступ до всіх реєстрів. Можна сказати, що оцифровано достатньо для боротьби із корупцією, а громадяни можуть здійснювати суспільний контроль за владою.

Проте, чому не виникають гучні корупційні скандали  та кримінальні провадження? 

Якщо уважно проаналізувати ті чи інші випадки,  коли всупереч суцільній діджиталізації система дає збій завдяки “ексцесу” виконавця. Там суддя не вніс рішення у єдиний реєстр судових рішень, в іншому випадку реєстратор  протиправно переєстрував кілька десятків об'єктів нерухомості та зник у невідомому напрямку. Потім виявилося, що Мінюст видав електронні ключі безхатьку. А тут ще Конституційний суд вніс ясність у питання з електронними деклараціями. Всюди ми бачимо “людський фактор” і завданням правоохоронних органів надати оцінку таким зловживанням. Проте норми кримінального процесуального законодавства разом із правоохоронною системою  побудовані на  принципах Конвенції про права людини та основоположні закони та Конституції України не дають змогу ефективно захистити суспільні права. З іншого боку той же КПК дає змогу, знову ж таки з відчутними корупційними ризиками  ставити бізнес на розтяжки.

Нові спробу діджиталізації було ініційовано вже за президентства Володимира Зеленського. Для цього створили ціле Міністерство цифрової трансформації на чолі з віце-прем'єром, яке назвало це “Держава в смартфоні. 

Нова молода, а саме головне обізнана в нових ІТ-технологіях команда  (не плутати з “молодою командою” Леоніда Черновецького) зі своїм баченням в подоланні “людського фактору” прийнялася за роботу. 

Перш за все, Мінцифри відмовилися від сторонніх підрядників і створили ДП “Дія”, куди запросили висококваліфікованих фахівців. По друге, запроваджують так звані “боти”, така собі дуже спрощена версія штучного інтелекту. Наскільки зрозуміло з планів Мінцифри запровадження технологій штучного інтелекту та блокчейну питання лише часу. 

З чим зіштовхувалися користувачі під час роботи з додатком “ДІЯ” ? Не беремо в розрахунок певні технічні негаразди, але наразі відчутного зниження корупційних ризиків не відчувається, по знову з таки “людський фактор”. “Країна в смартфоні” працює по принципу так званого агрегатора, збирає інформацію від кінцевих споживачів та передає її до все діючих програмних рішень, яке обслуговують ті самі виконавці зі схильністю до “ексцесів”. 

Аналогічну ситуацію ми всі спостерігали з НАПК, коли запровадження штучного інтелекту з метою перевірки достовірності поданих електронних декларацій було заблоковане керівництвом НАПК, а самі декларації перевірялися в ручному режимі з відповідним рівнем продуктивності. 

Відповідь на запитання  “а що ж робити?” доволі складна але вона на мою думку містить принаймні 10 кроків: 

• усунути від прийняття всіх можливих наразі адміністративних рішень людину 

навіть примітивні технології “ботів” це дозволяють, а застосування більш просунутих технологій з можливістю Кабміну внести зміни та уніфікувати нормативне регулювання дозволить скоротити “людський” фактор до мінімуму. 

Вдалі приклади : додаток “Дія” в певних функціональних можливостях та ціла низка “телеграм-ботів”

        1. максимально прибрати диференційність рішень представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування або прив'язати до прозорих і оцінюваних показників (вдалий приклад - притягнення до адміністративної відповідальності за допомогою системи автоматичної фотофіксації порушень)

        2. застосування блокчейн-технологій дозволить знизити ризики протиправного втручання у державні реєстри та розширить можливості надання більш широкого публічного доступу до “трекінгової” інформації. Це дозволить вирішити проблему з втратою чи перекручуванням  інформації від агрегатора до безпосереднього виконавця

(Вдалий приклад “Єдиний реєстр боржників” та нова ініціатива Мінюсту “Автоматизована система арешту рахунків”)

        3. популяризація технологій ідентифікації “bankID”, “mobileID” з метою поширення використання саме новітніх інформаційних технологій у спілкуванні громадян та бізнесу з держорганами. 

        4. Створення онлайн-платформ для забезпечення доступу до особистих та публічних даних фізичних та юридичних осіб (зі збереженням режиму конфіденційності та приватності) в усіх органах державної влади.

До вдалих ідей можно віднести останні напрацювання Міністерства юстиції в сфері виконавчих проваджень. 

        5. Забезпечення прозорості за допомогою онлайн-трансляцій до усіх колегіальних розглядів при розгляді звернень та збереження відео-архіву. 

Як ефективний засіб протидії корупції було запроваджено онлайн-трансляції різноманітних колегіальних розглядів : співбесіди при відборі на державні посади, розгляд скарг і т.і. Відсутність архіву та нормативів до проведення відео-фіксування нівелює доволі ефективний засіб протидії корупції. 

         6. Запровадження відповідальності за порушення щодо не опублікування  судових рішень, дозвільних документів в публічному доступі. 

Маніпулювання з несвоєчасним опублікування судових рішень є однією із причин побоювань іноземних інвесторів щодо рейдерства. 

         7. Повноцінний запуск “електронного суду” - це допоможе прискорити розгляд справ та доступ сторін до матеріалів судових справ. Скорочення термінів виконання судових рішень.

Усім відомі зловживання за допомогою “виправлень описок”, “переданням матеріалів з одного суду в інший”, “роз'яснення рішень суду”, “маніпулювання з автоматизовоною систему розподілу справ” та інше. 

Певні елементи “електронного суду” запущені Окружним адміністративним судом м.Києва (по причині відсутності коштів на поштові перекази).

         8. Надання доступу до “трекінгової інформації” у правоохоронних органів або до так званого “логіювання”. Для швидкого реагування та профілактики злочинів пов'язаних з фальсифікацією, незаконним доступом або маніпулюванням інформації. Важливим доповнення до кримінального процесуального законодавства будет запровадження негласної слідчої дії “моніторинг електронного документообігу”.  

Наразі доступ зосереджений в НАІС, проте безумовно, що коло користувачів має бути набагато ширшим. 

         9. Повноцінний “Електронний документообіг” в усіх державних та місцевих органах влади у поєднанні з можливістю обміну даними з фізичними та юридичними особами. 

Скорочення термінів, уникнення маніпулювання та перекручування. 

Серед вдалих прикладів “Електронний кабінет платника податків” запроваджений ще міндоходів за доведений до працездатності вже ДФС.

Саме важливе рішення - це адаптація або навіть “дебюрократизація” сучасних процесуальних кодексів та нормативних документів до цифрових реалій в поєднанні з ефективним наглядом та профілактикою зловживань під час порушень вимог “е-нормативів” за допомогою блокчейн-технологій.

“Держава в смартфоні” 2.0 має будуватися вже на базі штучного інтелекту, але це перспективи найближчих 10 років. 

адвокат Тарасюк Сергій