Застосування РРО: характеристика та нові правила

 

РРО і ФОП стали абревіатурами 2021 року, в силу політичних та економічних причин. Для частини населення та бізнесу це пов'язано з питанням виживання, а для іншої частини не говорить ні про що. Отож маємо питання, яке обросло численними суперечностями і неточностями. Саме тому виникає необхідність з’ясувати: що змінилось в 2022 році, зокрема для кого це стало обов'язковим, а хто ще може уникнути застосування РРО і далі.

Відповідно до п. 177.10. ст. 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України), фізичні особи - підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат. 

Статтею 3  Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі - Закон №265) передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зокрема, зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій. 

Зміст статті 3 Закону №265 наводить на думку, що всім без винятку підприємцям зайнятим у торгівлі та наданні послуг (яких насправді абсолютна більшість) необхідно встановлювати та використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО). 

Однак, це далеко не так і з цієї норми є виключення. Їхнє застосування (чи ні) залежить від декількох факторів: обраної підприємцем системи оподаткування, виду діяльності, способу здійснення розрахунків та місця проведення розрахунків.

 

Для кого використання РРО обов'язкове. 

 

Застосування РРО є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання (в тому числі ФОП, крім ФОП - платників єдиного податку першої групи), незалежно від обраної системи оподаткування, незалежно від обсягу доходу, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі, платіжними картками (зокрема за допомогою інтернет-еквайрингу) та які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Для кого РРО не обов'язково. 

Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи(ст. 296.10 ПКУ). Однак, необхідно пам'ятати про обмежений перелік видів економічної діяльності, якими можна займатися, перебуваючи на першій групі. Оскільки, найпоширенішим видом підприємницької діяльності в Україні є купівля-продаж товарів, тобто торгівля, то на першій групі можлива роздрібна торгівля лише з лотків на ринках. Якщо ФОП здійснює інші види, зокрема, торгівлі, то мова йде про інші групи спрощеної системи оподаткування і відповідно вирішення питання застосування РРО.

Статтею 9 Закону №265 передбачено випадки, в яких РРО  не застосовуються:

1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування (крім продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння або у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання);

2) при виконанні банківських операцій (крім операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; крім операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів); 

3) при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів (з обов’язковим оформлення розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю);

4) при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок (за умови можливості контролювати у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів);

5) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках (крім продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

6) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену (якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення);

7) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо);

8) при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. №1336 встановлено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Проте, РРО застосовується:

1) коли така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами; 

2) ФОП також здійснюється дистанційна  торгівля, зокрема через Інтернет; 

3) у випадку, якщо сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад,  що  створені  згідно  із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села реєстраторів розрахункових операцій та/або  програмних  реєстраторів розрахункових операцій для форм і умов  проведення  діяльності. 

Також даною Постановою встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій  з  продажу  товарів (надання послуг), у разі перевищення якого  застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  є обов’язковим: 

1) 1 085 500,00 грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів) ФОП, які сплачують єдиний податок ;

2) для окремих видів діяльності, звільнених від застосування РРО - від 250 000,00 до 500 000,00 гривень на один суб’єкт господарювання.

 

Оскільки сучасні умови проведення розрахунків зводяться переважно до відмови від готівки, окрему увагу варто звернути на застосування РРО при здійсненні безготівкових розрахунків. 

Безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів (п. 1.4 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22).

Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО є обов’язковим. А при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО не застосовується.

Тобто, на застосування РРО також впливає інструмент здійснення оплати. Простіше кажучи, якщо оплата товару здійснюється в магазині готівкою чи банківською карткою - РРО має застосовуватися. Якщо ж оплата відбувається з внесенням коштів на рахунок ФОП через банківську установу, то використання РРО і дублювання інформації про операцію не обов’язкове. 

 

Щодо самих РРО.

РРО або ж реєстратор розрахункових операцій являє собою пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу (ст. 2 Закону №265).

РРО можуть бути у вигляді апаратного пристрою, а саме: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Також РРО можуть бути у вигляді ПРРО - програмного реєстратора розрахункових операцій, про що йдеться в ст. 3 Закону №265). ПРРО являє собою програмне забезпечення, яке можна встановити на гаджет підприємця або його працівників - комп’ютер/планшет/телефон - та яке наділене усіма функціями, які є у апаратного РРО.

ПРРО являє собою більш сучасний спосіб здійснення реєстрації розрахункових операцій, оскільки виконує одразу дві функції: передачу інформації про здійснену операцію до контролюючого органу та дає можливість видати чек покупцю. Після кожної успішної платіжної операції до державної податкової служби надходить інформація про суму покупки, номенклатуру, опис покупки (якщо не вказано детальну номенклатуру), тип податку, збір і його розміри, найменування юрособи або ФОП, ПІБ касира, ідентифікатор чека, дату, версію протоколу. При використанні ПРРО продавець має можливість надіслати покупцю чек або його ідентифікатор на електронну пошту або в обраний покупцем  месенджер. Тому ПРРО є зручним у використанні для невеликого бізнесу. При при великій кількості номенклатурних одиниць, які необхідно вносити в програму та великій кількість покупців, ефективність ПРРО зменшується, бо, наприклад, не завжди буде час на відправку чеку персонально кожному клієнту.

Що варто знати при виборі РРО.

Якщо підприємницька діяльність підпадає під вимогу застосування РРО, то перед вибором та встановленням РРО необхідно ознайомитися з вимогами до них.

На території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника. З даним реєстром можна ознайомитися на сайті Державної податкової служби України https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html. Реєстр містить інформацію, зокрема, про назву моделі, модифікації, версії внутрішнього програмного забезпечення, строк первинної реєстрації в органах державної податкової служби, сфера застосування тощо.

РРО (апаратний або програмний) має забезпечувати можливість передачі до фіскального сервера контролюючого органу відповідної інформації для реєстрації та довгострокового зберігання; неможливість виконання команд, які не передбачені переліком команд, під управлінням яких працює програмний реєстратор, або команд, параметри яких відрізняються від тих, що передбачені зазначеним переліком; ідентичність інформації про обсяги операцій в електронній та паперовій формах розрахункового документа. Формування розрахункового документа повинне здійснюватися в єдиному циклі та не перериватися іншими операціями, що виконуються програмним реєстратором; точність обчислення та округлення сум за результатами операцій до восьми знаків після коми. (Постанова КМУ від 18 лютого 2002 р. № 199).

Також необхідно перевіряти строк служби РРО, який передбачений техдокументацією. Цей строк  не повинен закінчитися. Регіональні управління ДПС неодноразово наголошували, що строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції. У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску, строку служби апарата.

Відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року №601 із змінами і доповненнями, строк служби — строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.

Як зареєструвати РРО.
Процедура реєстрації регулюється Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016  № 547 “Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій” .

За загальним правилом реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.
Для реєстрації РРО необхідно подати заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО за ідентифікатором форми J/F1311404. Заяву можна подати як в паперовому вигляді, так і за допомогою Електронного кабінету. Порядок розгляду заяви та строки є однаковими незалежно від способу подання і починають відлік від моменту реєстрації заяви у податковому органі. 

Датою та часом подання реєстраційної заяви в електронній формі до контролюючого органу є дата та час, зафіксовані у квитанції про доставку (перша квитанція).

У разі подання заяви в електронній формі суб’єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в електронній формі, що розміщене в Електронному кабінеті, або копію реєстраційного посвідчення на адресу своєї електронної пошти.

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС (далі – ІТС ДПС). У день резервування фіскального номера РРО в ІТС ДПС контролюючим органом, де проводиться реєстрація РРО, ДПС надсилає до центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-РРО за ідентифікатором форми J1411403 засобами телекомунікацій в електронній формі. 

Довідка про резервування фіскального номера за ф. № 2-РРО дійсна протягом трьох робочих днів з дати її надсилання до ЦСО.

Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в ІТС ДПС.

Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО засобами телекомунікацій в електронній формі.

Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох діб з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера реєстратора.

Протягом трьох робочих днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО).

Завершення процедури реєстрації РРО здійснюється на підставі довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО, примірники яких у день введення в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО.
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до ІТС ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або надає (надсилає) суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за ф. № 3-РРО за ідентифікатором форми J1413403, що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.

Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні за ф. № 3-РРО, є дата, що відповідає даті внесення даних до ІТС ДПС.

Контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі.

Реєстрація ПРРО.

Законодавцем надано вибір для підприємства використовувати РРО та/або ПРРО та не встановлено обмежень щодо використання одночасно з апаратним програмний РРО. Лише у разі, якщо суб’єктом господарювання прийнято рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

На сьогодні в Україні є доступними декілька видів ПРРО і від обраного виду залежить процес реєстрації. Деякі застосунки ПРРО дозволяють спочатку зареєструватися в програмі, а потім автоматично передають дані про реєстрацію до контролюючого органу і відображають інформацію в Електронному кабінеті.
Якщо автоматична реєстрація в контролюючому органі не передбачена ПРРО, то така реєстрація проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J1316604/F1316604).

Доступні ПРРО:

ПРРО Каса (від Державної податковоїслужби України) - безкоштовно https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/  ;

Poster POS - вартість від €29 на місяць https://joinposter.com/ua ;

Checkbox - перший місяць безкоштовно, далі - 145 грн/місяць за 1 касу https://checkbox.ua/ ;

Cashalot - від 980 грн/рік за 1-2 каси для ФОП  https://cashalot.org.ua/ ;

Сота каса - 980 грн/рік для https://sota-buh.com.ua/ ;

Вчасно каса - від 250 грн/місяць https://kasa.vchasno.com.ua/ .

Щодо подання звітності при використанні РРО.

Суб’єкти господарювання, які використовують для проведення розрахунків РРО чи ПРРО, обов'язково мають подавати до податкового органу звіт, що містить вичерпну інформацію про суми, отримані від покупців або клієнтів за звітний період. 

Державною податковою службою України надано роз’яснення на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі в категорії 109.12 “Порядок застосування РРО та/або ПРРО та вказано наступне.

Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону №265, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо законом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Суб’єкти господарювання, які подають до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, не зобов’язані подавати Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № 3ВР-1.

При цьому такі суб’єкти господарювання не звільняються від щоденного створення у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними реєстраторами розрахункових операцій фіскальних звітних чеків у разі здійснення розрахункових операцій.
З повним текстом роз'яснення можна ознайомитися за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=28542 .

 

Відповідальність при використанні РРО.

 Розділом V Закону №265 передбачено санкції, зокрема, за:

1) за проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи або невидачу чеку - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше та 150 відсотків вартості -  за кожне наступне вчинене порушення;

2) за здійснення розрахункових операцій без використання або використанням зареєстрованого з порушенням РРО або не збереження протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункових книжок - 850,00 грн;

3) у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці - 510,00 грн;

4) у разі проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості - 5 100,00 грн;

5) у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника - 5 100,00 грн;

6) у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, і фіскальних звітних чеків з РРО через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання - 510,00 грн.

Підводячи підсумок можна сказати, що обов’язок використання РРО починаючи з 01 січня 2022 року покладено майже на всіх підприємців, окрім вузького прошарку ФОПів на першій групі єдиного податку.. Також згадуємо про альтернативне рішення - застосування ПРРО. Тобто, для держави є важливим саме реєстрація розрахункової операції одним із можливих та передбачених законодавством засобів. Підприємець в свою чергу має вибір діяльності, яку він здійснює, системи оподаткування, за якою сплачуватиме податки та системи, за допомогою якої буде здійснюватися реєстрація проведеним ним операцій. Можна довго чинити опір законодавчим нововведенням, можна бути з ними не згодними, але держава встановлює  нові правила.