Законопроєкт № 4004 має кілька цілей, і не всі вони, на жаль, збігаються з гарантіями конституційних прав і свобод. З одного боку, передбачається справжнє полегшення роботи з електронними доказами. З іншого - вносяться зміни до норм, які регулюються статтею 31 Конституції, а саме правоохоронним органам значно полегшується втручання в приватне листування через зняття інформації з телекомунікаційних та інформаційних мереж.

Насамперед, формально законопроєкт спрямований на підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та використання електронних доказів у кримінальному провадженні. Так, справді, зараз переважна більшість електронних доказів здобувається і фіксується за допомогою оглядів та відповідних протоколів. У кращому разі - експертними висновками.

Електронні докази

Законопроєктом пропонується доповнити КПК ключовою статтею 100-1 «Електронні докази». Ця стаття знімає багато питань щодо отримання, зберігання та використання електронних доказів, і найголовніше - допускає вивчення електронних доказів безпосередньо на носії інформації та за допомогою електронно-обчислювальної техніки. Не менш важливим кроком є визнання копії електронного доказу оригіналом. Це означає, що в органу досудового розслідування більше немає потреби вилучати оригінал разом із носієм інформації (телефон, ноутбук тощо). В окремих випадках на власника може бути покладено обов'язок зберігати оригінал електронного доказу.

Важливо звернути увагу на нововведення:

1. копії електронних доказів засвідчуються кваліфікованим електронним підписом слідчого, судді (слідчого судді);
2. власникові може бути повернуто оригінал електронного доказу за умови виготовлення копії, достатньої для проведення експертизи;
3. копія електронного доказу визнається оригіналом за умови її виготовлення таким самим способом, як і оригінал (тобто можливе копіювання електронного доказу під час огляду чи обшуку).

Негативним усе-таки є неврегульованість питання оригіналів електронних доказів і носіїв інформації, а саме можливість оскаржити невмотивоване вилучення оригіналів. Відповідно, чергова редакція «маски-шоу стоп» не досягає своєї мети.

Віртуальні активи

Наступною новацією є визнання віртуальних активів такими, до яких можна застосувати процедуру арешту або спеціальної конфіскації. Звісно, ідеться насамперед про криптовалюту. Поки навколо криптовалюти тривають спори щодо віднесення її до платіжного засобу чи до фондових інструментів, законодавець пропонує можливість її арешту. Що з нею буде далі, поки невідомо.

Однак з огляду на загальні тенденції до діджиталізації очікуємо визнання криптовалюти активом у тому чи іншому сенсі та виведення її з тіньового обігу.

Яким чином оцінюватимуть вартість віртуального активу, законопроєкт не говорить.

Негласні слідчі (розшукові) дії

Саме тут, на мою думку, міститься завуальоване порушення статті 31 Конституції України. Передбачається спрощений порядок санкціонування та проведення окремих видів НСРД. Ідеться про зняття інформації з електронних інформаційних систем. Так, за відсутності логічного захисту (криптографічні системи шифрування) для зняття інформації не потрібна ухвала слідчого судді, а достатньо лише постанови слідчого або прокурора. Не враховано, що таке зняття може відбуватися й не під час санкціонованого обшуку та без відома власника. Докази, отримані в такий спосіб, можуть бути використані для цілей кримінального провадження, але з іншого боку - можуть призвести до масового порушення таємниці листування.

Зміни, які пропонуються до статті 264 КПК, з одного боку, довгоочікувані, особливо зі зростанням вартості електронних гаджетів. Зараз пропонується встановлення їх місцезнаходження за постановою слідчого або прокурора. У разі звернення з відповідною заявою відшукати вкрадений смартфон буде значно простіше. Також оперативним працівникам спрощено процедури відпрацювання за іншими категоріями злочинів і профілактичної роботи.

З іншого боку, існують ризики нелегального продажу персональних даних про місцезнаходження осіб за радіоелектронними пристроями.

На завершення зазначимо, що профілактичні дії кіберполіції вже мало чим обмежені. З ухваленням цього законопроєкту в межах одного глобального кримінального провадження можна «дзеркалити» трафік цілого району і в разі цікавих кейсів цілком законно використовувати так звані ОРД-напрацювання надалі. Я б назвав цей законопроєкт «Законом про кіберОРД».

Резюме

Зі злочинністю стане боротися легше, конституційні права утискаються більше, а віртуальні активи вже не таке безпечне сховище кревно зароблених. Але є й хороші новини: ваш телефон буде знайти простіше.

Тарасюк С. М.
керуючий партнер АО «Тарасюк і Партнери»