1. Які послуги надають самозайняті українці? Чи є серед них нові, незвичні або екзотичні види діяльності?

Якщо не брати до уваги такі екзотичні послуги, як аюрведичний масаж чи косметичні процедури, привезені з невідомих країн, то зараз набирають популярності індивідуальні послуги, пов'язані зі зрослим темпом життя українців. Як тут не згадати Glovo або Uber Eats.

Якщо говорити про не такі глобалізовані сфери, то це можуть бути послуги, пов'язані з декором квартир, добором стилю, підвищенням soft skills (коучі в різних сферах), добором відпочинку, грумінгом домашніх тварин тощо. Тенденція - у потребі отримати за короткий строк якісь знання чи практичні вміння або делегувати максимум побутових турбот.

Недарма в проєкті Трудового кодексу від Кабміну передбачили таку форму трудових відносин, як трудовий договір з домашнім персоналом. Цей ринок неухильно зростає, і турбота про наповнення бюджету не дає спокою урядові.

2. Як самозайняті особи організовують свою діяльність, шукають разову роботу чи замовників для своїх послуг? Як заробляють репутацію, популярність, клієнтську базу?

Самозайняті особи шукають клієнтів (читай - роботу) на сайтах роботи, рекламних майданчиках або спеціалізованих форумах. Але найдієвіший метод - «сарафанне радіо», і так, справді вартісний спеціаліст нарозхват. Тож потреба пошуку клієнтів закінчується, коли якість і швидкість роботи самозайнятої особи долає певну критичну точку затребуваності.

Для прикладу, хороші самозайняті юристи (це необов'язково можуть бути адвокати) ніколи не сидять без роботи, і до них записуються за кілька тижнів чи місяців. З іншого боку, на ринку тисячі, якщо не десятки тисяч тих самих юристів без будь-якої роботи за спеціальністю. На питання, чому не працюєте, відповідь - немає роботи. А немає роботи, бо немає досвіду. Замкнене коло, як не крути.

Тут порада одна: набирайтеся досвіду, виконуючи роботу безоплатно або на волонтерських засадах. Репутацію можна заробити тільки за наявності двох навичок: якість і виконавська дисципліна. Питання ціни буде другорядним.

3. Скільки можуть заробляти самозайняті особи? Чим їхні заробітки відрізняються від середніх зарплат найманих працівників в Україні?

Середній дохід хорошого самозайнятого спеціаліста - в еквіваленті 1000 доларів США, який може коливатися доволі суттєво залежно від сезону. З переваг - можливість планувати свій час самостійно.

Що необхідно брати до уваги, так це цільову аудиторію: логопед для вашої дитини - 150-200 грн за заняття, репетитор англійської обійдеться в 250-400 грн за годину, а от персональний тренер з фітнесу - до 1000 грн, а стиліст - від 2500 грн за годину. Що вужча сфера, то цікавіше ціноутворення.

4. З якими проблемами і ризиками пов'язана самозайнятість? Як їх мінімізувати?

Ризик один - майже миттєвий відгук на ринкову ситуацію. З одного боку, при падінні ринку від послуг самозайнятої особи відмовляються моментально, але якщо бум, то такі спеціалісти нарозхват. Це пов'язано з несформованими споживчими звичками, а бажання долучатися до останніх тенденцій є. Самозайнятий, який працює в тіні, зовсім не захищений. Хіба що фрилансер-ФОП з контрактом ще може сподіватися на якісь прогнози.

У випадку з найманими працівниками має місце інертність. Скоротити персонал не так просто, та й корпоративний сектор має жорсткіші домовленості зі споживачами, які не можна припинити одномоментно. Знову ж таки, Трудовий кодекс має це питання вирішити в інтересах роботодавців.

5. Як самозайняті особи юридично оформлюють свою діяльність? Як платять податки? Чи часто воліють працювати «в тіні»?

На жаль, з метою демпінгу, ухилення від сплати податків та й узагалі щоб уникнути зайвої паперової тяганини, багато фрилансерів жодним чином не оформлюють свої взаємовідносини. Усе будується на усних домовленостях, а згодом сторони не виконують своїх зобов'язань і звертаються до поліції, бо до суду йти немає з чим.

Ті самозайняті, хто стикався з питанням вибивання кревних або із заявою на них у поліцію, обирають стратегію працювати в правовому полі. А саме реєструють ФОП на спрощеній системі оподаткування і намагаються всі розрахунки проводити безготівково з міркувань безпеки. Головний чинник у цьому випадку - економічна доцільність, тобто наскільки болісно платити податки.

6. Чи варто самозайнятим особам побоюватися санкцій за незареєстровану діяльність, несплачені податки? У яких випадках краще «вийти з тіні»?

Усе залежить від того, «спіймають чи не спіймають». У разі ухилення від сплати податковий орган за наявності доказів може донарахувати зобов'язання, а в разі шкоди чи ознак шахрайства можна отримати неприємну розмову з поліцією.

У будь-якому разі діяльність у правовому полі з реєстрацією, сплатою податків і з повагою до цивільного законодавства дає незаперечні переваги у вигляді безпеки та захисту. Не варто забувати й про пенсійне страхування та інші мікробонуси від держави. Тінь більш-менш безпечна мікропідприємцям, у яких зрозуміла модель надання послуг (наприклад, перекладачі чи копірайтери) і для яких фриланс - засіб підробітку.

Основні ризики «тіні» - це недоотримати гроші за виконану роботу або отримати заяву про шахрайство.

Тарасюк С. М.
адвокат, керуючий партнер АО «Тарасюк і Партнери»