Яких змін чекати в IT-сфері

Після того як президент Зеленський звернув увагу на українську IT-сферу в 2019 році та оголосив про створення «держави в смартфоні», 2020-2021 рр. дійсно стали переломними.

У той час, як інші юрисдикції включилися в боротьбу за «шматок IT-пирога» ще 5-10 років тому, наша країна пасла задніх та лише інколи звертала увагу на покращення умов світової конкуренції в галузі. І тут можна виділити два напрямки:

• Тимчасове звільнення (до 2023 року) від сплати ПДВ операцій з поставки програмної продукції та супутніх послуг (п.26 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ). Це в свою чергу мало б підвищувати конкурентоздатність українських продуктових компаній в світі. Ефективність даної норми під великим сумнівом, тому що сама по собі норма досить архаїчна і не розповсюджується на великий обсяг IT-послуг. До прикладу, світ вже давно переходить на користування хмарними технологіями та надання права користування сервісом зі сплатою роялті, які не передбачають перехід права власності на програмний продукт. А найбільші цифрові гіганти (Amazon, Facebook, Apple) найбільше заробляють саме на наданні доступу до сервісів та на рекламі. Часи, коли на дисках продавалися програмні продукти давно минули.

Другим фактором, який вплинув на неефективність даної норми – є високе податкове навантаження з податку на прибуток (18%) та відсутність спеціальних податкових умов для стартапів (читай відсутність податку на виведений капітал).

Все це в разом було повністю нівельовано «ФОП-схемою», про що мова буде далі. 

• ФОП- схема, яка в свою чергу призвела до перетворення вітчизняної цифрової галузі в суцільний IT-аутсорс та фактичний продаж людино-годин з надзвичайно низьким податковим навантаженням на заробітну плату (ті самі 5% єдиного податку + 22% з мінімальної заробітної плати).

Головним завдання таких вітчизняних IT- компаній є пошук талановитих та бажано недооцінених фахівців та продаж їх робочого часу і переважно на розвинуті ринки (США, Німеччина, Канада тощо).

Такий вектор розвитку, призвів до низької присутності продуктових компаній та, як наслідок, до утворення додаткової вартості поза межами України. Разом із сучасними способами продажу цифрового продукту (соціальні мережі насамперед), увесь прибуток, як і податкові надходження осідають на тих самих розвинутих ринках.

В результаті ми маємо перетворення України на той самий «сировинний придаток» з тією лише різницею, що разом із  агро-продукцією ми активно експортуємо людино-години та що ще гірше IT-трудові ресурси.

 

Підсумовуючи, можна окреслити основні завдання, що стоять перед владною командою, яка наразі фактично демонструє єдність у реформуванні цифрового ринку України та посиленні конкурентоздатності:

 

• Створення умов для підвищення капіталізації українських IT-компаній та стартапів (цьому максимально шкодить незрозуміла для інвесторів ФОП-схема);
• Покращення умов функціонування продуктових компаній через створення толерантного податкового середовища;
• Запровадження сучасних інструментів корпоративних взаємовідносин. Це і захист інтересів інвесторів, і створення додаткових мотиваційних важелів для топових фахівців у вигляді опціонів;
• Новий баланс інтересів бізнесу і працівників у формі створення прозорих і зрозумілих правил праці: оподаткування, трудові гарантії та захист від конкуренції.

На фоні саморуйнування економік РФ та Білорусі, Україна має усі шанси стати найпривабливішим місцем для розвитку цифрової економіки ХХІ століття.

Повертаючись до важливих нововведень в IT –галузі, констатуємо,  що головним ньюс-мейкером та драйвером змін є Мінцифра на чолі з Михайлом Федоровим. В тій чи іншій мірі, будь-які законодавчі зміни в «діджиталі» відбувалися за участю Мінцифри та новоствореного комітету ВРУ з цифрової трансформації.

Перше місце:

Країна в смартфоні «Дія», яка познайомила чи не кожного українця з цифровими технологіями. Далі більше – тотальна ковід-сертифікація наближає до «paperless»-держави. І це не зважаючи на шалений опір інших органів виконавчої влади навколо власних баз даних. Мінцифри стає головним адміністратором big-data персональних даних українців.

У 2022 році чекаємо ще більшого проникнення Дії у життя пересічного українця та бізнесу і, відчуваю, що дійде черга до ЦНАПів, які свого часу були важливим кроком до спрощення доступу до адміністративних послуг.

 

Друге місце: Дія Сіті. Спеціальний правовий режим

Мова про два закони :

• Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» 1667-ІХ;
• Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» 5376-ІХ.

Мінцифри презентувало ще й третій пакет змін до Кримінального процесуального кодексу. Не була б це Україна, але маємо те, що маємо. Сумна слава наших правоохоронних органів відлякує бізнес від повноцінного сабстенсу в Україні.

Проте навіть ці два закони вирішують багато завдань для галузі та відкривають дорогу для повноцінного перезапуску ринку та перетворення з аутсорсової юрисдикції в повноцінну українську Кремнієву долину.

Дія Сіті, як спеціальний правовий режим, була презентована в серпні 2020 року заступником міністра Олександром Борняковим. А результат, який ми маємо, наштовхує на думку, що Президент має всю повноту влади для реалізації цього проєкту. З самого початку надходження перших законопроєктів до Парламенту мало хто сподівався на його запуск. Проте, щойно стало зрозуміло, що спеціальний правовий режим має усі шанси на життя, включилися представники аутсорс-спільноти. Правда не на підтримку, а на критику. Серед потенційних ризиків втрати статусу -кво:

• Руйнування ФОП-схеми, що виявилася дуже зручною для перепродажу людино-годин.
• Підвищення конкуренції на ринку праці, адже продуктові компанії та стартапи можуть запропонувати кращі умови для фахівців.

Серед публічно декларованих ризиків: посилення  адміністративного втручання держави в IT-галузь та як наслідок погіршення умов для бізнесу.

Результатом перемовин у різних форматах та на різних рівнях, стала максимально дерегульована та виключно добровільна процедура включення до реєстру резидентів Дія-сіті та збереження ФОП-схеми для резидентів до 01 січня 2024 року, після чого будуть введені обмеження не більше 50% від загальної суми витрат від платників єдиного податку.

Фактично, найбільших змін потребувало саме податкове законодавство. Тут необхідно пам’ятати, що будь-які зміни податкового законодавства де-факто мають узгоджуватися з МВФ.

Після підписання Президентом Закону № 5376 стало зрозуміло, що галузь чекають зміни.

Отже, до чого готуватися галузі в 2022 році, в контексті запуску спеціального правового режиму Дія Сіті:

Адміністративний аспект

Передусім, Законом №1667 створено спеціальний правовий режим Дія Сіті з своїми власними правилами існування резидентів в ньому.

1. Задекларовано принципи Дія Сіті (свобода діяльності, невтручання, презумпція правомірності, стабільність, формальний характер набуття та добровільність) та гарантований термін дії 25 років;
2. Запроваджений доволі формальна процедура набуття резидентства на підставі ряду критерії (види діяльності, кількість працівників, розмір т.з. кваліфікованого доходу не нижче 90% та не нижче 1200 євро) з традиційними вже обмеженнями щодо резидентства та т.і;
3. Винятки для стартапів (усунення вимог щодо розміру зарплати та кількості працівників);
4. Запровадження нових форм трудових відносин – гіг-контрактів та особливі умови їх функціонування на відміну від трудових контрактів (трудові та соціальні гарантії);
5. Запровадження інституту «утримання від конкуренції» та розширення предмету договору про «нерозголошення»;
6. Запровадження особливих видів корпоративних взаємовідносин: договір позики з альтернативним зобов’язанням (захист прав інвесторів в частині альтернативи вибору під час погашення заборгованості у вигляді частки в статутному капіталі або грошовими коштами) і опціон (як дієвий захід мотивації для фахівців та топ-менеджерів);
7. Особливі умови розподілу активів при розподілі майна та інші заходи, спрямовані на захист прав інвесторів (акціонерів);
8. Запровадження виконавчого органу ТОВ чи ТДВ у вигляді іншої юридичної особи через представництво.

Як бачимо, в національне законодавство запроваджено цілий ряд новел, запозичених з інших систем права, з цією метою у  цивільне та господарське законодавство запроваджено ряд змін.

Податковий аспект:

Дія Сіті задекларувала та отримала особливі умови оподаткування, серед яких і т.з. «податок на виведений капітал», і знижені ставки ПДФО, і заохочення щодо невиплати дивідендів.

Очікувано, що 2022 рік буде перехідним, адже зараз не готова підзаконна нормативна база і діючий режим роботи з ФОПами влаштовує багатьох.

Існуючі компанії скоріше за все не встигли переписати свої податкові бюджети та реорганізувати юридичні структури під нові реалії. Зміни до податкового законодавства були внесені під самий новий рік і не було достеменно зрозуміло чи будуть вони взагалі реалізовані.

Отже, з 01.01.2022 року, резиденти Дія Сіті (компанії, про які є запис у спеціальному реєстрі та які обрали спеціальний режим оподаткування) сплачують податки на нових умовах :

1. ПДФО – 5% (у межах 240 тис. євро за календарний рік), військовий збір залишився у тому самому розмірі – 1,5% та 22% ЄСВ від мінімальної заробітної плати. Різниця між податковим навантаженням платників єдиного податку на 3 групі – 1,5%. Саме така плата за повністю законну схему оплати праці (послуг) в галузі.

Запровадження саме такої ставки викликало найбільше спротиву з боку інших органів виконавчої влади та відповідного комітету ВРУ. Проте, важко не погодитись, що без цього проєкт - приречений.

2. ПДФО з дивідендів – 0%, за умови відсутності такої виплати двох календарних років підряд.

Важлива норма для стартапів, адже поки йде розвиток і виведення на ринок продукту, інвестори вже не зацікавлені в сплаті ПДФО з дивідендів. Інвестиції та прибуток фактично використовуються лише на розвиток компанії, а саме це підвищує конкурентоздатність української юрисдикції разом із низьким фіскальним навантаженням на оплату праці спеціалістів.

 

3. Податок на прибуток– 9%, за умови дотримання цілого ряду критеріїв.

Законодавець з метою мінімізації ризиків зловживань під час обчислення зобов’язань з податку на прибуток передбачив усі відомі на час внесення правок схеми та способи ухилення та фактично створив невигідні умови для діяльність резидентів поза межами спеціального правового режиму Дія Сіті.

Фактично, запроваджується податок на виведений капітал, за умови дотримання ряду умов. На жаль, обсяги статті не дозволяють розкрити цю тему.

Третій пакет, на який сподівається бізнес, - зміни до кримінального процесуального законодавства. Саме тоді можна буде повноцінно реорганізуватися та діяти вже в рамках спеціального правового режиму.

Достеменно не відомо, що саме буде винесено на голосування, проте основними завданнями пакету змін до КПК є:

• Захист майнових прав резидентів Дія Сіті через перебалансування інтересів бізнесу і правоохоронних органів;
• Особливий порядок досудового розслідування відносно резидентів та їх посадових осіб;
• Запровадження адміністративної відповідальності для слідчих та прокурорів за грубе порушення кримінального процесуального закону під час здійснення слідчих (розшукових) дії та заходів забезпечення кримінального провадження.

У підсумку, можемо лише вітати такі зміни для IT-сфери і слідкуємо за законопроєктом 3637 «Про віртуальні активи», який принесе ще більше новин у 2022 році.

 

Тарасюк С.М.

керуючий партнер АО "Тарасюк і партнери"